Темний ліс

автор аж ніяк не може контролювати персонажів і навіть часто-густо не здатен передбачити наступний вчинок героя, його поведінку. Автор лише йде за героєм його життєвим шляхом і спостерігає за більшістю подій, ніби вуаєрист. І ось тоді анотована таким чином крихітна частина життя персонажа стає класичною літературою.

– Ні-ні, не кажи, де ми зараз! Коли ти знаєш своє точне місцезнаходження, світ перетворюється лише на мапу. А якщо невідомо, де ти опинився, здається, що світові нема кінця-краю.

зовнішній світ існує як сукупність елементарних часток, за квантовими законами — реальністю він стає лише після появи спостерігача.

Командувачу, на ваше запитання неможливо відповісти одним чи двома реченнями, позаяк формування, зміцнення та прийняття переконань — тривалий процес.

Більшість людей кохають об'єкти, що існують лише в їхній уяві. Об'єктами їхніх почуттів є не реальні чоловіки чи жінки, а лише образи цих людей, які вони тримають у себе в голові. Реальна людина насправді — всього-на-всього шаблон для творення уявного коханого. І рано чи пізно людина усвідомлює відмінності між уявним об'єктом кохання й реальним донором-шаблоном. І якщо вона здатна впокоритися з цією різницею, стосунки можуть тривати довго, якщо ні — стосунки припиняються.

Коли ти знаєш своє точне місцезнаходження, світ перетворюється лише на мапу. А якщо невідомо, де ти опинився, здається, що світові нема кінця-краю.

Куди йти — не так важливо. Саме відчуття перебування в дорозі вже захопливе.

Автор лише йде за героєм його життєвим шляхом і спостерігає за більшістю подій, ніби вуаєрист. І ось тоді анотована таким чином крихітна частина життя персонажа стає класичною літературою.

У 80-х роках під час Фолклендської війни декілька аргентинських командос і бойових плавців за допомогою магнітних мін італійського виробництва планували диверсію на англійській військово-морській базі в Гібралтарі[15].

Хвиля з усією міццю, з шаленим гуркотом ударила корабель у ніс, здійняла міріади бризок і водяного пилу, які миттєво жадібно поглинули золоті відблиски призахідного сонця, немовби птах Пен[12] розправив на все небо величезні блискучі крила…