uk
Free
Іван Нечуй-Левицький

Дві московки

«Дві московки» Івана Нечуя-Левицького – повість, присвячена селянській тематиці***. Доля двох сестер Марини і Ганни складається нещасливо – одну змушено покинув чоловік, інша померла самотньою у чужому місті. «Дві московки» належить до найвідоміших прозових творів автора, серед яких також «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.
67 печатни страници
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • Вадим Селихановичсподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

    Тепер гулятиму Подолом зі смутком

  • Марина Шкураксподели впечатлениепреди 6 години
    👍Струва си да се прочете

  • Tetiana M.сподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

Цитати

  • А Ацитирапреди 2 години
    По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. Мабуть, здалека йшов москаль, бо підбився і насилу-насилу волік свої притомлені ноги.
  • А Ацитирапреди 2 години
    Москаль став, подивився на село, а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку.
  • Tetiana M.цитирапреди 2 години
    Син плескав в письмі те саме, що звичайно пишуть додому москалі. Він посилав нижайший поклін і Грицькові Микитовичу, і тітці троюрідній, Прісці Панасівні, і Каленикові Кіндратовичу, а потім просив у матері благословенія, навіки нерушимого. По писаному було видно, що писар недалеко забіжить по тих проложених путях, котрими чванився перед матір'ю. Іван, як писар вчений, та ще й до того налагодився в пани, прикинув в писульці от що: «Здєса, в Тулє, я познакомился з адною болно багатой й прекрасной баришньой. Хоча она з міщанського роду, да євто нічаво! Я валачуся за нєй, і она пайдьоть за мєня замуж, бо я, значитця, знаю все ахвіцерськія артікули і благороднеє обхожденіє понімаю. Тєлкі мнє надоть убіраца і копувать єй подаркі, а дєнєг нєт у мєня. Любєзная матушка! Продай же нашу хату і другоє імєніє разноє і прішлі мнє дєньгі, бо я магу вигодно женіца, значіть…»
    Ганна переслухала все, і як батюшка перестав читати, запитала його:
    – Що ж то він, батюшко, пише? Чи живий він, чи здоровий? Чи став він вже паном, чи й досі бідує? Боже ж мій! в мене нема й шага.

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)