Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

люди народжуються щасливими, всі до єдиного — подивіться на дітей. Діти щасливі. Вони не володіють матеріальними благами, не переймаються індексами соціальності, рівня та якості життя, для радості їм вистачає всього, поки поряд із ними їхні люблячі батьки. Чого у них вдосталь, так це любові: вони люблять світ, повний незвіданого, люблять себе, інших, «люблять, щоб їх любили»

Ніхто не співчуває тим, хто нещасний через власну непомірність.

). Отже, є її найбільшою оманою, бо омріяний рай завжди всередині й зовні його не існує. Все, що ми прагнемо знайти, буде лише проекцією внутрішнього. В реальності все буде ерзацом омріяного

А створене творцем сонце світить як добрим, так і злим.

Людина бажає більшого, ніж необхідне.

Діло не йде, причина в інших.

Щасливі все ж мають когось, хто їх любить.

Гроші нудно заробляти, але весело витрачати.

Гроші приносять щастя тим, хто знає, що з таким щастям робити.

Тобто ми опиняємось у ситуації, коли процес приносить гроші тому, хто збагачується, але щастя приходить до тих, хто багатий без жодних проектів.