bookmate game
Володимир Лис

Стара холера

Від одного з найкращих українських письменників! Єва була найвродливішою дівчиною в селі, але чоловік, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою. Як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, «дідусі-розбійники», вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників? Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського села… Про автора: Володимир Лис — відомий український журналіст, прозаїк і драматург. Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких титул «Золотий письменник України», володарем Гран-прі «Коронації слова» і «Гранд-Коронацїі», автором уже легендарного «Століття Якова» — «Найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років. Vіd odnogo z najkrashhih ukraїns'kih pis'mennikіv! Єva bula najvrodlivіshoju dіvchinoju v selі, ale cholovіk, jakogo vona pokohala na vse zhittja, odruzhivsja z її sestroju Pavlinoju. Єva polamala їhnіj shhaslivij shljub… A na starіst' lishilasja samotn'oju. Jak і Adam, shho vse zhittja do nestjami ljubiv chuzhu druzhinu. Druzі Adama, kolishnі hulіgani ta vіdchajduhi, «dіdusі-rozbіjniki», virіshujut' odruzhiti cih dvoh. Ta jak zvesti upertih samіtnikіv? Tim chasom u velikomu mіstі Lіza, onuka Pavlini, buduє svoє zhittja razom іz kohanim Stepanom. Odnak, zdaєt'sja, vona vtrapila u veliku halepu… І teper spalahne borot'ba dvoh molodih za svoє shhastja, і nespodіvano v cju borot'bu vtrutjat'sja ne takі vzhe j prostі dіdi z polіs'kogo sela… Pro avtora: Volodimir Lis — vіdomij ukraїns'kij zhurnalіst, prozaїk і dramaturg. Jogo nazivajut' spravzhnіm narodnim pis'mennikom і fenomenom suchasnostі. Vіn є volodarem chislennih prestizhnih lіteraturnih premіj, sered jakih titul «Zolotij pis'mennik Ukraїni», volodarem Gran-prі «Koronacії slova» і «Grand-Koronacїі», avtorom uzhe legendarnogo «Stolіttja Jakova» — «Najkrashhogo romanu desjatirіchchja», shho lіg v osnovu odnієї z najbіl'sh uspіshnih ekranіzacіj ostannіh rokіv.
322 печатни страници
Оригинална публикация
2019
Година на публикуване
2019
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • Vio Lettaсподели впечатлениепреди 2 години
    👎Пропуснете я

    Жінки не баби і не слабка частина
    Мізогіна книжка про життя у совкові часи

  • b1286611978сподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете
    🔮Дълбока вода
    💡Научих много
    🎯Струва си
    💞Обичам я до смърт
    🌴Книга за плажа
    🚀Не мога да я затворя
    😄LOLZ
    🐼Миличко
    💧Сълзливо

  • Yuliia Kryvenkoсподели впечатлениепреди 3 години
    👍Струва си да се прочете

Цитати

  • b1286611978цитирапреди 2 години
    Ліза поглянула в очі худорлявому, худющому хлопцеві, зовсім не схожому на вчителя. «Ну, зовсім не схожому», — промайнуло в її голові. Вона чітко, гранично чітко, аж ніби щось продзвеніло в цьому зимово-осінньому повітрі, відчула: дорожчого нікого за цього хлопчика — вчителя і не вчителя — в її житті не було і не буде. Як вона могла навіть у думках зраджувати його?.. Вона ж його кохає й кохатиме. Кохає й кохатиме.
  • b1286611978цитирапреди 2 години
    Село день за днем усе щільніше огортала осінь. Огортала як туманами по ранках і, коли не було туманів, густими холодними дощами вдень, так і невидимим покривалом щему, властивого тільки осені. Осінь роздягала село і наче питала: «Чи тобі не холодно?» Скидала не лише листя з дерев, а й з душі те, що було набуте роками. Питала: «То як тобі, ще годна стояти? Ще житимеш? Якщо так, то добре. Бо я, як і ти, постаріла на цілий рік».
  • Vio Lettaцитирапреди 2 години
    десь же є світ, в якому він буде людиною, а не поштурхачем.

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)