bookmate game
Марґарет Етвуд

Орикс і Деркач

Уведоми ме, когато книгата е добавена
За да прочете тази книга, качете я във формат EPUB или FB2 в Bookmate. Как се качва книга?
Мегапопулярна сучасна авторка
Провокативна антиутопія про майбутнє людства

Марґарет Етвуд — канадська письменниця, літературна критикиня, захисниця природи й феміністка. Її книжки вийшли друком у більш ніж 35 країнах і були перекладені понад 20 мовами. Роман «Орикс і Деркач» визнаний одним із кращих творів Марґарет Етвуд, авторки культової «Оповіді служниці".

Світ безповоротно розділено: еліта і плебеї, науковці й простаки. Через перенаселення і глобальне потепління, яке зайшло дуже далеко, Земля може стати непридатною для життя. Роздроблене людство викачує останні ресурси з виснаженої планети. Дітей можна замовити, а нові органи вирощують в тілах гібридів. Здається, цей світ приречений. І тоді двоє друзів, Сніголюд та Деркач, і їхня подруга Орикс стають співучасниками проєкту «Парайдайс», що має створити расу нових людей. Таких, що не вигадають собі богів і не залежатимуть від ґаджетів, житимуть у гармонії з природою, не намагаючись її знищити. Але серед трьох творців один вирішить: створивши щось нове, треба викорінити старе. Знаряддям викорінення старого світу має стати глобальна пандемія страшної хвороби, ліків від якої немає…
Тази книга не е налична в момента
357 печатни страници
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • salemmaria31сподели впечатлениепреди 10 месеца
    👍Струва си да се прочете
    💀Страшничко
    🐼Миличко

  • Anastasia Avetikyanсподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

  • Галина Смолінасподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете
    🌴Книга за плажа
    🚀Не мога да я затворя

Цитати

  • atrivelineцитирапреди 9 месеца
    «Коли тіло вперше вирушило на власну авантюрну пригоду?» — думає Сніголюд. Коли спекалося старих своїх супутників, розуму й душі, які вважали його розбещеною посудиною чи маріонеткою, що мала відігравати їм їхні драми, або ж поганим товариством, яке зводило їх обох на манівці? Тілу набридли постійні причіпки й скиглення душі та гнане неспокоєм інтелектуальне снування павутини розумом, що відволікали його, тільки-но воно затопить зуби у щось соковите, а пальці у щось добре. Позбулося двох інших десь дорогою, залишивши їх у якійсь закуреній святині чи в задушливій лекційній залі, саме тим часом лінією пташиного польоту подалося до топлес-барів, викинувши заодно культуру: музику, живопис, поезію й театр. На думку тіла, це все було сублімацією і більше нічим. Чого відразу не перейти до суті?
  • atrivelineцитирапреди 9 месеца
    Ми тут не для мрій, не для того, щоби у небі витать, — каже він. — Жде нас тяжкая робота, щоби вершини долать»6
  • atrivelineцитирапреди 9 месеца
    Кожен із нас мусить іти прокладеним перед ним шляхом, — каже голос у його голові, цього разу чоловічий, у стилі фальшивого ґуру, — а кожен шлях унікальний. Шукача має цікавити не так природа шляху, як милосердя, сила й терплячість, з якими кожен із нас відповідає на щохвилинні виклики…

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)