Вітольд Шабловський

Як нагодувати диктатора. Саддам Хуссейн, Іді Амін, Енвер Ходжа, Фідель Кастро і Пол Пот: історії, розказані кухарями

Уведоми ме, когато книгата е добавена
За да прочете тази книга, качете я във формат EPUB или FB2 в Bookmate. Как се качва книга?
Історія життя п’ятьох найкривавіших диктаторів ХХ століття — Саддама Хусейна, Іді Аміна, Енвера Ходжі, Фіделя Кастро та Пола Пота — у спогадах їх­ніх кухарів. Журналістська мандрівка відомого польського репортера Вітольда Шабловського чотирма континентами та п’ятьма країнами (Уґандою, Кубою, Іраком, Албанією та Камбоджею) відкриває завісу перед життям тиранів, яке було приховане від загалу. Що їв Пол Пот, поки кілька мільйонів камбоджійців помирали від голоду? Чи правда, що Іді Амін куштував людську плоть? І чому Фідель Кастро був одержимий коровою Убре Бланка, яка стала символом кубинської Революції? Це не кулінарна книжка, хоча деякі рецепти ви тут знайдете. Це спогади з пер­ших уст про життя, сповнене страху, любові й ненависті під тиранією.
Тази книга не е налична в момента
258 печатни страници
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • Dana Hсподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

  • Аліна Смуткосподели впечатлениепреди 4 години
    👍Струва си да се прочете
    💀Страшничко
    💡Научих много
    🚀Не мога да я затворя
    💧Сълзливо

Цитати

  • Подлесная Валентинацитирапреди 8 месеца
    У Радянському Союзі навіть кухарі поводилися як кухарі великої держави. Ми готували на одній великій газовій плиті, і вони щомиті пересували наші каструлі. Не було такої потреби, місця вистачило б на всіх, але такі вже вони були. Їхня країна працювала ліктями в політиці, а вони працювали ліктями
  • Olena Kliausovaцитирапреди 2 години
    Це незвичайний суп, його знають лише люди з Тікріта; ніколи ні раніше, ні пізніше я такого не куштував. Саддам називав його злодійською рибною юшкою, бо начебто її готували тікрітські злодії. До неї береться найжирніша риба, ґаттана, але я знаю, що її можна спробувати зробити з лососем або коропом.

    Рибу треба порізати на двосантиметрові шматочки, а потім обсмажити в борошні. На спід каструлі кладеш цибулю і трохи олії. Цибулю злегка підсмажуєш, потім кладеш на неї один шар риби. Посипаєш петрушкою. Потім кладеш шар помідорів. Потім — сушені абрикоси. Потім знову помідори. Знову рибу. Мигдаль. Знову рибу.

    Шари вкладаєш як завгодно, важливо лише, щоби на дні опинилася цибуля. І щоби в юшці були часник, петрушка, мигдаль, абрикоси та помідори. Можеш додати трохи родзинок.

    Спочатку чекаєш, поки википить вода з риби й овочів, які ти додав. Коли почуєш сичання, яке означає, що води вже немає, заливаєш усе окропом, поки не прикриєш найвищий шар.

    Заливши водою, готуєш іще п’ятнадцять-двадцять хвилин. Наприкінці можеш додати дрібку куркуми.

    Таку юшку навчила мене робити Саджида.

    Окрім неї, я сьогодні єдина людина на світі, яка вміє її приготувати так, як любив Саддам Хусейн.

    А ти тепер — третій.

На лавиците

  • b3169050175
    Читати
    • 1
fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)