Велика Британія Артура

Що тут довго думати? Тільки Британія!
Одного разу, ввечері, на початку літа, почув я розмову своїх господарів;

— Давай, врешті-решт, визначимось, куди поїдемо відпочивати, адже лише тиждень залишився до початку канікул, діти ось-ось закінчать навчання, а ми ще нічого не вирішили! — сказав мій хазяїн.

— А й справді, — сказала хазяйка, — час вже визначитись, але, щоб усе було гаразд — піду з діточками пораджусь.

— Це ж за т

Але тут ніхто не б’є байдики, пишаючись власним родоводом

відлетів з курника майже до нашої буди

Ах ти, шибенику! Щеня паршиве

Як вони всі мене люблять і турбується про мене, а я віддячую їм чорною невдячністю

Може він злякається мого високого статусу в собачій ієрархії, а може сприйме мене за дурного, безсоромного хвалька? Як би там не було, а його ставлення до мене неодмінно зміниться і, точно, що не в кращу сторону…

шкодуючи що повів себе занадто пихато

Ось тобі й селюк! Такої турботи за моє здоров’я не виявив би ніхто з моїх міських друзів! Як мені було соромно

Мені було дуже незручно розмовляти з нижчим мене за освітою, станом і вихованням, дивлячись на нього знизу вгору, тому я зневажливо чхнув, як при розмові з Акселем, щоб довести цьому селюку безпородному свою беззаперечну зверхність.

мешкає в набагато гірших умовах, ніж я, і не в замку, а в цій страшенній, сміхотворній своїм убозтвом, буді! Яким вітром