bookmate game
uk
Книги
Регіна Бретт

Бог ніколи не моргає. 50 уроків, які змінять твоє життя

Бестселер New York Times!
Регіна Бретт — відома американська журналістка, двічі виходила до фіналу Пулітцерівської премії в номінації «За коментар», лауреат численних премій за журналістську діяльність. 50 уроків — це роздуми про те, чому Регіна навчилася, перебуваючи в статусі матері-одиначки, коли шукала кохання там, де його не було, коли працювала над стосунками з Богом, боролася з раком і намагалася примиритися з важкими спогадами дитинства. Свої уроки Регіна публікувала в авторській колонці в газеті, і відразу стала однією з найпопулярніших в історії видання.
У цій книжці Регіна Бретт перетворила 50 уроків на глибоко особисті, зворушливі, іноді смішні есе. Добра, мудра, дуже емоційна книжка змусить читачів замислитися над своїм життям, зробити його кращим, допоможе знайти й утримати щастя. Bestseler New York Times!
Regіna Brett — vіdoma amerikans'ka zhurnalіstka, dvіchі vihodila do fіnalu Pulіtcerіvs'koї premії v nomіnacії «Za komentar», laureat chislennih premіj za zhurnalіsts'ku dіjal'nіst'. 50 urokіv — ce rozdumi pro te, chomu Regіna navchilasja, perebuvajuchi v statusі materі-odinachki, koli shukala kohannja tam, de jogo ne bulo, koli pracjuvala nad stosunkami z Bogom, borolasja z rakom і namagalasja primiritisja z vazhkimi spogadami ditinstva. Svoї uroki Regіna publіkuvala v avtors'kіj koloncі v gazetі, і vіdrazu stala odnієju z najpopuljarnіshih v іstorії vidannja.
U cіj knizhcі Regіna Brett peretvorila 50 urokіv na gliboko osobistі, zvorushlivі, іnodі smіshnі ese. Dobra, mudra, duzhe emocіjna knizhka zmusit' chitachіv zamislitisja nad svoїm zhittjam, zrobiti jogo krashhim, dopomozhe znajti j utrimati shhastja.
279 печатни страници
Оригинална публикация
2018
Година на публикуване
2018
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • Sonia Kalyushсподели впечатлениепреди 5 години
    🔮Дълбока вода
    🎯Струва си
    💧Сълзливо

    Цікаво,іноді варто брати перерву,аби переварити зміси

  • b4605847188сподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

    Корисна книга , думаю ще не раз повернусь щоб перечитати деякі уроки

  • Марина Коломійчуксподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете

    Ця книга найдивнішим чином давала мені відповіді щоразу, як я їх потребувала. Раджу читати як нагадування, що у світі є безліч речей, вартих уваги, і що найкращий час радіти життю - завжди. Гарний переклад, приємна українська мова♥️

Цитати

  • Anna Goncharenkoцитирапреди 8 години
    Бог ніколи не дає нам більше, ніж ми можемо витримати. Одні з нас можуть знести більше, інші наділені меншою силою. Хай там як, коли нам випало підтримувати частинку неба, значить, це нам під силу. Адже це наш дар.
  • b3615625950цитирапреди 4 години
    Чому ми не можемо просто попросити?

    Через сором. Нам соромно, що хтось дізнається про те, що ми чогось не знаємо чи чогось потребуємо. Мене з дитинства вчили, що мені нічого не треба. Коли ми щось хотіли, тато завжди казав, що це нам не потрібне.

    Через гордість. Ми не хочемо давати іншим владу над собою і можливість відмовити. Ми не хочемо, щоб ця відмова зробила нас слабкими. Ми переймаємося тим, що про нас подумає бездоганний незнайомець, який насправді такий же небездоганний, як і ми.

    Через страх. Нам дуже лячно висловлювати власну думку, бо тоді великий товстий палець ткне прямісінько в стару дитячу рану, яку ми отримали, почувши відповідь «ні» саме тоді, коли дуже потребували відповіді «так».

    Через вину. Ми не хочемо завдавати комусь клопоту. Чому хтось має витрачати на нас свій час, силу чи увагу — навіть якщо ця людина отримує гроші за надану допомогу? Така ввічливість доводить нас до безпорадності.
  • b2568473325цитирапреди 2 години
    така історія про двох близнюків. Один із них народився оптимістом, другий — песимістом. Психіатр, який намагався зрозуміти їхню природу, помістив хлопчика-песиміста в кімнату, заповнену іграшками, і спостерігав, що ж станеться. Дитина почала скиглити, а потім розплакалась. Тоді психіатр помістив оптиміста у хлів, заповнений кінським гноєм, і дав йому лопату. Пройшло декілька годин, а хлопчик-оптиміст усміхався і швиденько розгрібав гній. Чому він так радів? Хлопчик пояснив: «Якщо тут так багато гною, то десь має бути і поні».

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)