bookmate game
Всеволод Нестайко

Тореадори з Васюкiвки

Уведоми ме, когато книгата е добавена
За да прочете тази книга, качете я във формат EPUB или FB2 в Bookmate. Как се качва книга?
Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно «Тореадори з Васюківки» перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей. Це — перше видання нової авторської редакції роману, позбавленої деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У книзі чимало нових надзвичайно веселих епізодів.
Тази книга не е налична в момента
548 печатни страници
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • b0384007969сподели впечатлениепреди 7 години
    👍Струва си да се прочете
    🔮Дълбока вода
    💡Научих много
    🎯Струва си
    🚀Не мога да я затворя
    😄LOLZ

    🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🦄🐩🐩🐩🐩🐩🐩Ульоооооооот

  • Ilia Nikiforovсподели впечатлениепреди 9 години
    👍Струва си да се прочете
    🌴Книга за плажа
    🚀Не мога да я затворя
    😄LOLZ

    Я сейчас читаю бумажную версию! Супер!

  • Марія Захарченкосподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете
    😄LOLZ
    🐼Миличко
    💧Сълзливо

Цитати

  • Маріяцитирапреди 2 години
    Щоб вас чиряки обсіли! Щоб ваші язики до зубів поприростали! Щоб вас гикавка напала! Щоб вас болячка із'їла! Щоб вас черва сточила! Щоб вам перекидатися у гробовій могилі! Щоб вам ні дна, ні покришки!
  • wsmnuuцитирапреди 3 години
    Старик! По-чесному! — сказав Стьопа Карафолька. Це ми од київських мисливців навчилися говорити один на одного «старик».
  • Ilia Nikiforovцитирапреди 9 години
    — От знайдибiда, авантюрист шмаркатий! Ванькоо-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!
    Ми лежимо в густих бур'янах за клунею, уткнувшись у землю носами, й не дихаємо.
    — Вилазь, убоїще, бо гiрше буде! Ти ж мене знаєш!
    — Знаю, знаю, — ледь чутно зiтхає, мiй друг i нарештi наважується подати голос.
    — Дiду! — жалiбно озивається вiн.
    — Давай-давай!
    — Дiду, — ще жалiбнiше повторює мiй друг, — ви одiйдiть за хату, ми вилiземо. Бо ж ви битиметесь.
    — Вони ще менi умови ставлять, вишкварки! Ану вилазьте!
    — Та ми ж не хотiли. Ми ж хотiли метро. Таке, як у Києвi.
    — Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…
    — Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо — нiчого й видно не буде. Одiйдiть, дiду.

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)