Кав’ярня на розі

Не варто змушувати себе робити те, чого насправді ніколи не полюбиш

Ніколи не варто погоджуватися виконувати чужі мрії (навіть якщо вони — батькові) чи йти всупереч собі навіть з почуття обов’язку.

Мені справді часом бувало важко себе зрозуміти. І навіщо я йому телефонувала? І чому так розхвилювалася? Чому іноді наші почуття є настільки незбагненними?

іноді симпатія може розвинутися зі звичайнісінької неприязні

За все у житті доводиться платити, особливо за свої помилки, за свою байдужість, егоїзм та дурощі. Іноді жорстоко платити

Взагалі не варто втручатися у чиєсь життя, ніколи! Хоча б тому, що воно тобі не належить і ти не маєш на це права.

Тільки мені чомусь не так вже й часто доводилося зустрічати людей, які по-справжньому цінували б книжки. Так, здебільшого вони їх купують, читають, чи то з цікавості, чи то під впливом амбіцій, моди й реклами. Але згодом ці книжки часто опиняються або на смітнику, або, у кращому випадку, десь у букіністичній крамниці, де їх спродають за копійки.

Хіба є різниця, чим себе нищити, — алкоголем чи беззмістовністю?

Поезію слід читати порціями, так само, як і слухати класичну музику. Але іноді вона захоплює тебе у вир так, що ти вже не можеш відірватися від неї, так само, як не можеш урвати на половині слухання симфонічного твору, хоч і відчуваєш отой надмір. Ось як мистецтво може нами володіти!

я ненавиділа себе за малодушність, нещирість, брехливість і боягузтво, та не могла нічого з собою вдіяти.