Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя

Насправді негативність — нормальна. Це фундаментальний факт. Ми так влаштовані, аби іноді мати негативні відчуття. Просто така людська природа. Надмірність стресу через позитивну налаштованість — це результат того, що наша культура, образно кажучи, заліковує нормальні коливання наших емоцій, а суспільство часто дослівно заліковує невгамовних дітей і жінок з перепадами настроїв.

треба пам’ятати, що чиясь негативна оцінка рідко буває об’єктивною77 і що нема рації вважати цю критику істиною та, далебі, не слід її залучати до власної самооцінки.

Власне, одним із великих парадоксів людського досвіду є те, що ми не можемо змінити себе й наші обставини, не прийнявши того, що існує зараз. Прийняття — перед­умова зміни.

Мавпячий мозок переймається спонуками минулого («Я не можу вибачити те, що він вчинив») і повабом майбутнього («Не дочекаюсь, коли піду до менеджера і висловлю йому свою думку»).

«Мавпяче мислення» — це термін з галузі медитації, що описує нескінченну внутрішню балаканину, що перестрибує з теми на тему, як мавпа — з дерева на дерево.

еалізація власних спонук» — це мистецтво жити згідно з власними цінностями — вірою й поведінкою, що дорогі вам, дають задоволення і роблять дії значущими. Наступним важливим кроком у досягненні емоційної спритності є визначення ваших справжніх цінностей і дії згідно з ними, а не тими, що накинуті іншими, не тими, якими, на вашу думку, вам слід перейматися, але тими, якими ви щиро переймаєтесь.

У світі, де є Том Бреді, Дженіфер Ловренс, нобелівські лауреати в галузі наук, автори романів-бестселерів, двадцятип’ятирічні мільярдери, порівнювати себе з ними на основі конкурентності результативних характеристик — прямий шлях до того, щоб зробити себе нещасним

півчуття до себе — засіб проти ганьби

Ми хочемо зарадити нашому нещастю або складній ситуації й починаємо їх обмірковувати — і думаємо, думаємо і знову думаємо. А в результаті ми не наближаємося до розв’язання проблеми, що спричиняє наші страждання.

Брудери не вміють відпускати свої почуття, бо прагнуть усе розподілити, — вони зациклюються на шкоді, невдачі, ваді, тривозі.