Джон Максвелл Кутзее

Безчестя

Уведоми ме, когато книгата е добавена
За да прочете тази книга, качете я във формат EPUB или FB2 в Bookmate. Как се качва книга?
Професор Девід Лур’є не справляє враження на студентів, мало цікавих до англійської літератури ХІХ століття. У свої п’ятдесят два він уже двічі розлучений, однак не втрачає інтересу до жінок і шукає можливості задовольнити інтимні потреби. Рідко буває семестр, коли він не закохується в котрусь зі студенток. Проте інтрижка з Мелані Ісаакс вибиває його з усталеного ритму й веде до незворотних змін. Професор переїжджає до доньки в село, де й починається новий, надто складний етап у його житті… Джон Максвелл Кутзее — південноафриканський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури, двічі лауреат Букерівської премії, автор тринадцяти романів, численних збірок автобіографічних і документальних есеїв.
Тази книга не е налична в момента
238 печатни страници
преводач
Єлена Даскал
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • Alla Milinevska Milinevskaсподели впечатлениепреди 3 години
    👍Струва си да се прочете
    🚀Не мога да я затворя

  • Anastasia Dobrosynetsсподели впечатлениепреди 6 години
    💧Сълзливо

Цитати

  • Anastasia Dobrosynetsцитирапреди 6 години
    Але, напевно, це гарна можливість почати все спочатку. Можливо, я мушу навчитися приймати це. Починати з нуля. З нічого. Не з нічого, а з нічим. Без карток, без зброї, без майна, без прав і без власної гідності.
  • Катерина Ільчукцитирапреди 4 години
    Тому що не змогла б стерпіти твій черговий вибух гніву. Девіде, я не можу будувати своє життя залежно від того, що тобі подобається чи не подобається. Більше не можу. Ти поводишся так, наче кожен мій вчинок — частина історії твого життя. Ти — головний герой, я — другорядний герой, котрий до середини п’єси не з’являється на сцені. Так ось, що б ти собі не думав, люди не поділяються на головних і другорядних. Я не другорядна. Я маю власне життя, таке ж важливе для мене, як твоє для
  • Катерина Ільчукцитирапреди 4 години
    загруз у стані безчестя, з якого непросто вибратися самому. Я не заперечую проти такого покарання. Не ремствую проти нього. Навпаки, я проживаю його день за днем, намагаючись прийняти безчестя як спосіб свого існування. Як по-вашому, Богові достатньо, що я живу в безчесті, якому кінця-краю не видно?

На лавиците

fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)