Използваме бисквитки, за да подобрим уебсайта на Bookmate и нашите препоръки.
За повече информация, моля, прочетете нашата Политика за бисквитките.
Приеми всички бисквитки
Настройки на бисквитки
Svg Vector Icons : http://www.onlinewebfonts.com/icon Нещо се обърка. Опитайте отново.
Василь Барка

Жовтий князь

Уведоми ме, когато книгата е добавена
За да прочете тази книга, качете я във формат EPUB или FB2 в Bookmate. Как се качва книга?
Творчість Василя Барки (справжнє ім’я Василь Костянтинович Очерет, 1908–2003), талановитого письменника і поета, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, довгі роки залишалася невідомою в нашій країні. Роман «Жовтий князь» (1958–1961) — це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України — страшному голодомору 1932–1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть.
повече
Тази книга не е налична в момента
320 печатни страници
Вече чели ли сте я? Какво мислите за нея?
👍👎

Впечатления

  • olesyaprivatсподели впечатлениепреди 2 години
    👍Струва си да се прочете
    💀Страшничко
    💧Сълзливо

  • Swetlana Filipovaсподели впечатлениепреди 4 години
    👍Струва си да се прочете
    💧Сълзливо

Цитати

  • antoninalutsenko2007цитирапреди 2 години
    Міліція і "круки" обшукували всіх, переходячи з вагона в вагон; торбинки, клунки, вузли, мішки, сидори,— все тягнуто під жаденющі очі оглядачів. Скрізь запускаються причіпливі п'ятірні, що звикли до одного зусилля: грабежу останніх харчів людських.
  • Hastarotцитирапреди 2 години
    Написано, що виліза з моря звір повсесвітній, значить, сполучка така, з багатьох разом; звір розриває людей, як скажений. От справдилося: і звір, і розриває!.. І слуги його однакові всі — тисячні, що ви згадували. Дивляться на покійників і все, радіючи, примовляють по-ненашому: «Ага, їли хліб на світі, а тепер умерли!»
  • Hastarotцитирапреди 2 години
    тут теж верховодить москвин, тому платня — марний карбованець, а робота ж клята! Коли б не суп на обід, то пропадай, і годі.

    — Доки не здихаємось попечителя, — нещасні ми скрізь!

На лавиците

  • Наташа Дынька
    Україна
    • 71
    • 12
  • ninaremisse
    hard & sad
    • 39
    • 3
fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)