uk

Фредрік Бакман

  • yuliaцитирапреди 2 години
    Усе-таки треба залишити можливість убити одну людину задля порятунку мільйонів інших і запобігання світовій війні, це кожен розуміє. Але скількох людей має бути врятовано, щоб виправдати вбивство однієї? Мільйон? Сто п’ятдесят? Двох? Одну? Взагалі жодної? Немає точної відповіді, бо ніхто цього не знає.
  • yuliaцитирапреди 2 години
    коли довго падаєш, то перестаєш відчувати різницю між польотом і падінням
  • yuliaцитирапреди 2 години
    «Хлопчику мій, кораблям безпечно в порту, але вони не для того збудовані».
  • yuliaцитирапреди 2 години
    єдине, що можна придбати, — це просто дорожча версія того, що в нас уже є
  • yuliaцитирапреди 2 години
    взагалі не мусите щось доводити будь-кому. Добре так, як є.
  • yuliaцитирапреди 2 години
    коли ви сьогодні ввечері прийдете додому, коли закінчиться день і настане ніч, — глибоко вдихніть. Ми з вами пережили цей день.

    А завтра буде новий.
  • nadiagultchukцитирапреди 2 години
    Зі своїми інтернетами й кавою еспресо, що вони знають про те, як брати на себе хоч трохи відповідальності
  • nadiagultchukцитираминалата година
    вся країна стоячи аплодує тому, що ніхто нічого більше не вміє робити як слід. Відверте торжест­во посередності
  • nadiagultchukцитираминалата година
    Якщо ви не можете покластися на те, що людина прийде вчасно, то й в інших, важливіших питаннях, ви не зможете їй довіряти
  • Mariato MSцитирапреди 2 години
    Коли когось втрачаєш, то починаєш сумувати за найдивнішими речами. Зовсім незначними. За усмішками. За тим, як вона поверталася уві сні.
fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си (не повече от 5 наведнъж)