Ґійом Мюссо

Люди нікуди не поспішали, просто жили й спілкувалися, і для мене це було чимось новим, адже я завжди жив у сірому, агресивному, забрудненому паризькому регіоні.

Планета перетворилася на пекло, значна частина світу охоплена вогнем та залита кров’ю, люди голосують за скажених божевільних і тупішають через соціальні мережі. Усе тріщить по швах, тож

нектар. Вишукане біле сухе фруктове вино з нотками квітів та бергамота

Життя занадто складне для того, щоб перетворити його на рівняння чи щоб утиснути в книжку. Воно потужніше за математику чи фантазію. А роман — це фантазія

Так, це було краще за все. Краще за Netflix чи матчі «Атланти Гокс», краще за всі придуркуваті відео в мережі, які зомбували людей

гроші — це хороша прислуга, але поганий хазяїн

а потім усе це потрапляло до великих жорен соцмереж, де зрештою ставало брехливими беззмістовними помиями, що виконували одну функцію — заохочення кліків та ретвітів

Основне — це підривна енергія історії, яку ти пишеш. Та, яка має підкорити тебе й електризувати. Через яку кипить кров і ти більше не можеш займатися нічим іншим, окрім як лише дійти до фіналу з відчуттям, що від цього залежить твоє життя

Тобі відома грецька концепція кайроса? Це вирішальна мить, яку не потрібно упускати. У всіх твоїх життях, навіть найбільш гівняних, небо дає тобі принаймні одну нагоду, справжній шанс, коли можна змінити долю. Кайрос — це здатність упіймати можливість, даровану життям

Щоб повірити в це, я хапався за приклади видатних. Стівен Кінг часто повторював, що тридцять видавництв відмовилися від «Керрі». Половина лондонських видавців уважала, що перший том «Гаррі Поттера» «занадто довгий для дітей». Перед тим, як стати найбільш продаваним науково-фантастичним романом у світі, «Дюна» Франка Герберта мала добрячі два десятки відмов. Що ж до Френсіса Скотта Фіцджеральда, той, здається, обліпив стіни кабінету ста двадцятьма двома листами з відмовами, одержаними від журналів, куди письменник надсилав свої новели.