Батько його, Шарль-Дені-Бартоломе Боварі, служив колись військовим фельдшером, але десь близько 1812 року прошпетився у призовних справах і змушений був залишити службу.
Софія Іванськацитирапреди 2 години
Щочетверга Шарль писав увечері довгого листа додому, до матері, писав червоним чорнилом і запечатував трьома облатками; потім брався повторяти по конспекту історію або читав обшарпаний том "Анахарсіса"[5], що валявся в кімнаті для занять.
Софія Іванськацитирапреди 2 години
листі, припечатаному синьою сургучевою печаткою, лікаря просили негайно приїхати на ферму Берто — вправити зламану ногу.
Софія Іванськацитирапреди 2 години
Вона читала в дитинстві "Поля і Віргінію"[11]
Anastasiiaцитирапреди 2 години
Вона читала в дитинстві «Поля і Віргінію»[11] і марила про бамбукову хатку, про негра Домінго, про собаку Фіделя
Ілона Молочнюкцитираминалата година
Море вона любила тільки в бурю, а зелень лише серед руїн.
Анастасія Чоп‘якцитираминалата година
Однієї ночі, годині об одинадцятій, вони прокинулись від кінського тупотіння. Щось під'їхало конем до самого ґанку. Служниця полізла на го
Віталік Корінецьцитирапреди 2 години
Покладайся на свою волю і не проси допомоги в богів, — вони не зглянуться на людське волання!
Віталік Корінецьцитирапреди 2 години
Спендій ладен був наплювати на статую Юпітера Олімпійського, одначе боявся голосно говорити в темряві і щоранку взував спершу тільки праву ногу.
Віталік Корінецьцитираминалата година
Гамількар не втрачав надії. Він покладався на якийсь щасливий випадок, на щось вирішальне, надзвичайне.
fb2epub
Плъзнете и пуснете файловете си
(не повече от 5 наведнъж)